Follow me (2025)

Follow Me — про момент, коли всередині з’являється відчуття напрямку, якому хочеться довіритися. Фігура тягнеться вгору, ніби намагаючись дістатися чогось невидимого, що веде її далі.
Мильна бульбашка тут постає як образ душі — тонкої, майже невловимої, але здатної відчувати шлях раніше, ніж його усвідомлює тіло. Це історія про довіру до внутрішнього поклику, про рух за тим, що не завжди можна пояснити словами.

Eng

Follow Me is about the moment when an inner sense of direction emerges — a feeling you want to trust. The figure reaches upward, as if trying to grasp something invisible that is quietly leading her forward.

The soap bubble becomes a metaphor for the soul — subtle, almost intangible, yet capable of sensing the path before the body becomes consciously aware of it. It is a story about trusting an inner calling and following something that cannot always be explained in words.